Волоківська громада
Глибоцький район, Чернівецька область

Буковинці вчилися самі і радили колегам під час візиту представників об’єднаних територіальних громад на Миколаївщину

Цю південну область буковинці вибрали не випадково. Понад місяць тому делегація з Миколаївщини побувала в нашому краї і представники обох областей знайшли чимало спільного й цікавого і в співпраці з місцевими громадами, і в питаннях соціальної відповідальності бізнесу.

Першим на нашому шляху було місто Южноукраїнськ, де делегацію зустрів голова Костянтинівської селищної ради М.В.Коляда. Після традиційних привітань, вручення хліба-солі та екскурсії містом відбулася ділова розмова.

 – Основним промисловим підприємством нашого міста є «Южно-Українська АЕС» державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», – розпочав свою розповідь Микола Володимирович. – Місто-супутник Южноукраїнської АЕС нині налічує 45 000 мешканців, було засноване 1976-го на землях села Костянтинівка. В нинішніх умовах, коли створюються об’єднані територіальні громади, ми задоволені з того, що місто може приєднати до себе навколишні села, але ми виношуємо свій проект: хочемо приєднати до Костянтинівки ще 6 сіл … 

Під час переїзду на гідрокомплекс АЕС заступник голови Костянтинівської селищної ради Ігор Латій розповів, що бюджет міста – 1 млрд грн, звісно, для такого невеликого міста ця цифра солідна, якщо не сказати – захмарна. І те, що населення тут не бідує, відчувається на кожному кроці. Вулиці й площі не просто чисті, бо миють їх кілька разів на добу, а й облаштовані найсучаснішою інфраструктурою. У місті – 4 школи, і в кожній є басейн. Хтось із буковинців згадав про нездійснений проект спортивного басейну на території стадіону «Буковина» в Чернівцях, про який йдеться вже десятки років.

Енергетики ще 2003-го передали житло, садочки і школи на баланс міста, але, сплачуючи чималі суми в його бюджет, фактично тримають його на плаву. Це, власне, і є та співпраця з місцевою громадою, про яку сьогодні так люблять говорити.

Звісно, селам, які ймовірно приєднаються до такого міста, теж дещо перепаде від цього соціального «пирога». Про ці переваги гостям красномовно розповіли  в інформаційному центрі «Імпульс», де йшлося в основному про місто Южноукраїнськ, розташоване на лівому березі ріки Південний Буг, територія якого – 24,4 км2.

А в палаці культури «Енерго-АТОМу», якому за площею та оздобою могли би позаздрити провідні столичні зали, продемонстрували, як може розвиватися аматорство, якщо культура фінансується не за залишковим принципом. З одинадцяти народних колективів своєю творчістю буковинців потішили ансамбль народного танцю «Квіти України», солісти зразкового театру естрадної пісні та ансамблю бального танцю. І хоча наші краяни розуміються на народній самодіяльності і всіляко сприяють її розвитку, після концерту і пізніше в автобусі вони захоплено ділилися враженнями від  костюмів артистів, оздоблення сцени, яке мінялося під кожен виступ, від світло- та голографічних ефектів, які далеко не кожному будинку культури під силу.

Наші супроводжуючі особи весь час наголошували на соціальній відповідальності бізнесу. І підтвердили це запрошенням на сучасне сільськогосподарське виробництво – молочно-товарний комплекс «Промінь», який є яскравим прикладом становлення з нуля до сучасного високотехнологічного підприємства (та про це в іншій публікації). А тут хотілося б зупинитися на дискусії з питань децентралізації та об’єднання громад. Йшлося, про те, чи є їм альтернатива і що потрібно для руху вперед. 

У конференц-зал «Енерго-АТОМу» запросили голів місцевих рад, активістів ініціативних груп нав-колишніх сіл, які виступають за об’єднання. Розмову повели виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування «Агенція розвитку громад Буковини» Н.Б. Малько та голова Костянтинівської селищної ради М.В.Коляда.

– Ми зрозуміли, що проблеми однакові, що у нас, на заході, що тут, на півдні країни, – почала Неля Борисівна. – Ми говоримо про досягнення децентралізації в районах, але і у вас, і у нас залишається актуальною проблема питної води, так само як нашої уваги вимагають дороги. Ми тут їхали сьогодні у напрямку Благодатного і Воєводського, то справді напрямок, а не дорога. Хоча комплексу такого, як «Промінь», у нас на Буковині нема. У нас в області зараз є 18 ОТГ, минулоріч їх було 10. І ми починали вчитися самі у себе: організовували виїзні зустрічі на базі об’єднаних громад, де кожен знаходив щось корисне для себе; радилися та обмінювалися думками. Разом вчилися – писати проекти, щоб отримати інфраструктурну субвенцію, працювати в системі PROZORRO, формувати в громадах комунікаційну політику.

Ми побували у сусідських ОТГ Івано-Франківської області і переконалися, що під час таких зустрічей народжується дуже багато хороших ідей та пропозицій для подальшої співпраці.

Насамкінець Н.Малько прочитала уривок з «Берестечка» Ліни Костенко:

Куди іти? Земля обітована  //

Вона ж під нами, наша, ось вона! //

Та ще ж яка, мій Господи, багата! //

Лісами щедра, зерном золота.//

Міцна зелом, скотиною рогата. //

Народом добра, вірою свята.

Нелю Борисівну присутні нагородили схвальними оплесками.

А Микола Володимирович, теж поаплодувавши, погодився з Н.Малько і зупинився на проблемі просторового розвитку територій, говорив про те, що, створюючи об’єднані територіальні громади, варто в першу чергу втілювати  інфраструктурні проекти.

Помічник директора Миколаївського центру розвитку місцевого самоврядування Віталій Федорак сказав, що нинішня зустріч представників об’єднаних територіальних громад стала можливою завдяки співпраці з Чернівецьким ЦРМС та ініціативи її директора Тетяни Татарчук. Він розповів, що на Миколаївщині в 2015-му була єдина ОТГ – Цюрупинська, а за минулий рік сформувалися ще 19 громад. Бо люди на місцях уже усвідомлюють переваги реформи.

Дискусія торкнулася правових питань утворення громад, і  активна зацікавлена розмова ще раз переконала, що проблеми в усіх однакові. Представники ініціативних груп навколишніх сіл підняли болюче для них питання, щодо голів-«узурпаторів», які перешкоджають  утворенню ОТГ. Йшлося про створення Костянтинівської об’єднаної територіальної громади. Звісно, село, на території якого виросла АЕС, хотіло би об’єднатися з містом, що в принципі було би логічно. Та до костянтинівців прагнуть приєднатися ще шість сіл, і тут «притчею во язицех» стає тридцятикілометрова зона, а в діаметрі площа ОТГ, враховуючи тих южноукраїнських 24,4 км2, становитиме 60 кілометрів. Тому у владних структурах виношують проект про створення суто сільської ОТГ. Звісно, думки очільників сіл і міста не співпадають. Активісти  ж із надією питали в буковинців поради, намагалися з’ясувати, як виграти цю «війну».

Голова Вашковецької ОТГ Сокирянського району В.В. Романенко сказав, що у нас теж були такі голови сільрад, які віддали школу, садочок, ФАП на баланс району, а самі лише «стерегли» прапор і печатку. Валерій Васильович наголосив, що громада – велика сила, але з людьми потрібно проводити роз’яснювальну роботу.

Його підтримав В.М. Тодеренчук, голова Великокучурівської громади.

 – Коли у нас асфальтували дорогу, – розповідав Василь Мірчович, – люди помітили, що якість покриття не відповідає вкладеним коштам. Бо вони знали, що ми отримали на ремонт шляхів субвенцію, а асфальт поклали у палець товщиною, то запросили пресу і телебачення, підняли це питання на рівень України,  і змусили підрядників переробити. Бо це були конкретні гроші громади, і члени її вже розуміють, що треба контролювати їх використання. 

 Миколаївські активісти задавали питання одне за одним. Відчувалося, що у них наболіло, і вони наївно, а, може, й ні, сподівалися, що чернівчани  порадять їм якісь конкретні рецепти. Дарма експерт Миколаївського Центру розвитку місцевих громад Лілія Кравчук намагалася вгамувати розхвильованих прихильників ОТГ і пропонувала їм допомогу своєї установи, вони все ж покладали надію на буковинців. І неспроста, бо вони пройшли цей шлях на власному досвіді. Конкретніші поради  озвучили В.С.Равлик і М.М.Карлійчук. Зокрема, Василь Степанович розповів про свій нелегкий шлях від місцевого «феодалізму» до створення потужної об’єднаної територіальної громади. До речі, віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубков оцінив їхню працю і назвав Сокирянську ОТГ «символом змін». А Микола Миколайович на прикладі Сторожинецької – пояснив, що дзеркалом децентралізації є громади. Спочатку на слуханнях люди теж сприймали цю реформу «в штики», але потім, коли їм пояснили закон про добровільне об’єднання, і що він конкретно дасть окремому селу, думка людей змінилася на користь децентралізації.

– Наша громада нині об’єднує дванадцять сіл, ми отримали 11 млн субвенції, завдяки якій плануємо вирішити нагальні інфраструктурні питання, – розповідав М.М.Карлійчук. – І тепер ще два села планують приєднатися до нас. Хочу зауважити противникам децентралізації: у  нашому районі створено чотири ОТГ, і ми не звільнили жодного сільського голову. Звісно, чекаємо на новий Закон про землю, бо люди хочуть бути господарями  на своїх фальчах, які їм належать з діда-прадіда.

Голови об’єднаних територіальних громад Іванівки та Олександрівки Віктор Семенов та Любов Кузьміна розповідали про свої перші кроки в напрямку децентралізації та висловлювали хвилювання з приводу того, що перша Цюрупинська ОТГ отримала одразу 5 млн грн субвенції, а ось тепер, чим більше громад утворюється в області, тим дрібнішає допомога держави.

Експерт з регіонального розвитку Микола Дурман намагався переконати, що треба правильно визначати інфраструктурні проекти, які можна реалізовувати, та миколаївці все задавали й задавали свої болючі питання чернівчанам, наголошуючи на тому, що все ж Буковина ближче до Європи.

Голова Лужанської сільради Н.М. Катрюк зауважила, що і в нас не все так гладко, як комусь здається здалеку.  Приміром, громада Лужан планує об’єднатися із сусідніми Мамаївцями, – казала Наталія Миколаївна, – але питання зависло у вищих кабінетах влади – громади очікують висновку облдержадміністрації. 

Дискусія затягнулася допізна, аж поки Ігор Латій, заступник голови Костянтинівської селищної ради не «виручив» буковинців, пояснивши, що у них попереду далека дорога…

У ході візиту на Миколаївщину буковинці відвідали села Коблеве, Рибаківку, Лугове, Українку, де знайомилися з досягненнями і проблемами децентралізації, вчилися плануванню просторового розвитку громад, регулюванню місцевого розвитку і практичному використанню особливостей ландшафту, побували на комунальних підприємствах і соціальних об’єктах. Врешті і миколаївці, і буковинці дякували програмі «U-LEAD з Європою», завдяки якій і була організована ця поїздка,  за таку зустріч, під час якої вони мали можливість поспілкуватись, ще раз переконуючись у тому, що ця реформа конче потрібна нашій землі, бо вона може стати обітованою, якщо докладемося до цього спільними зусиллями. І тут створення ОТГ є найпрогресивнішим і найнеобхіднішим кроком у нашому європейському поступі за умови якісного законодавчого поля та активності громад.

Антоніна ТАРАСОВА. Фото Раїси ВІНОГРАДОВОЇ.

Чернівці – Южноукраїнськ – Коблеве – Чернівці.



« повернутися до списку новин

Cайт розроблений в рамках проекту "U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку", що фінансується спільно Европейським Союзом і його державами-членами: Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією;
впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH