ЯКИМИ МАЮТЬ БУТИ РЕГІОНАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ?
Це питання обговорювали під час круглого столу на тему: «Сфера управління побутовими відходами – європейський шлях розвитку», що організували Мінрегіон та DESPRO. Ми традиційно не звертаємо увагу, куди дівається сміття. Вантажівка з помаранчевим кузовом вивозить його у далеке кудись – і все. Ми зрідка помічаємо короткі новини про проблеми переповнених сміттєзвалищ, але ці новини нас анітрохи не зворушують. «Сміттєва прірва» видається такою ж далекою, як пластикова пляма розміром з Австралію посеред Тихого океану. Між тим, кожен українець щорічно генерує понад 300 кг різноманітного сміття, а вся країна – понад 11 млн тонн. При цьому в Україні діє тільки один сміттєспалювальний завод, потужностей якого недостатньо навіть для обслуговування столиці, у якій він знаходиться. Таким чином, наша держава поволі рухається до сміттєвого колапсу...
Автор: Дмитро Синяк
Для працівників місцевого самоврядування проблема відходів є постійним головним болем. Бо вони бачать на власні очі: законні сміттєзвалища, більшість з яких створено ще за радянських часів, не відповідають сучасним нормам, а незаконні, що ростуть, мов гриби після дощу, поступово перетворюються на зони екологічного лиха.
На щастя, минулоріч «питання утилізації сміття» нарешті зрушили з мертвої точки: уряд затвердив Національну стратегію поводження з відходами, а Верховна Рада зробила кілька доповнень до законодавства. Однак в силу низки факторів чимало норм, закладених у законі, поки не діють, а терміни, встановлені Стратегією, не дотримуються.
Щоб обговорити всі ці проблеми, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO виступили з ініціативою проведення круглого столу: «Сфера управління побутовими відходами – європейський шлях розвитку». Цей круглий стіл відбувся у Києві, у рамках XVI Міжнародної спеціалізованої виставки «Комунтех-2018».
У залі зібралися понад 200 фахівців: представники міжнародних та громадських організацій, працівники обласних адміністрацій, керівники ОТГ, а також міські та сільські голови. Багато хто з них приїхав, аби задати одне-єдине запитання і таким чином донести свою проблему до можновладців. А за круглим столом можновладців зібралося чимало.
Міністерство екології та природних ресурсів України представляв заступник директора департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Олександр Семенець, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – начальник Управління благоустрою територій та комунального обслуговування Максим Барінов, а від Верховної Ради України виступала заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак.
Парламент не винен
- Ми орієнтуємося на Національну стратегію, ухвалену рік тому, але, на жаль, я не бачу у парламенті тих 9-ти законів, потрібних для її реалізації, – сказала Альона Бабак. – Зокрема, немає закону, який стосується, наприклад, спалювання відходів і визначає вимоги до викидів. Уряд такі законопроекти не подав, і у парламенті їх теж не розробили. Хоча Верховна Рада давно займається цією темою. Ми навіть намагалися пояснити, що таке відповідальність виробника на прикладі однієї сфери – відходів з упаковки. От у Вишгороді виробники упаковки беруть активну участь в її утилізації, запровадивши таким чином принцип розширеної відповідальності…
Оскільки відсутність законодавчої бази є найбільшим гальмом для запровадження змін у сфері поводження з відходами, на адресу Альони Бабак прозвучало чимало докорів.
- В парламенті є розуміння необхідності нагальних змін, але немає бачення балансу екологічних інтересів, інтересів бізнесу та громад, – відповіла вона. – І тільки ваше професійне лобі здатне правильно розставити акценти. Бо є законопроекти, які мають на меті будівництво конкретних заводів під бізнес-інтереси конкретних осіб. Наприклад, законопроект про зелений тариф на спалення відходів. Ми не пропустили його, і у подальшому теж готові зупинити хід явно лобістських законопроектів, вигідних конкретному бізнесу. Бо від цього Україна не виграє.
Разом із професійним лобі, на думку пані Бабак, має працювати держава, «роль якої – не лише у розробці планів та реєстрів... а у тому, щоб стати учасником приватно-публічного партнерства у сфері поводження з відходами».
- Держава має визначити місця для переробних заводів, і тоді можна проводити тендер на залучення інвестора, – повела далі пані Альона. – Адже тоді буде зрозуміло, які населені пункти будуть у тому чи іншому кластері, яку кількість відходів вони генеруватимуть, а інвестор отримає ділянку з пройденою екологічною експертизою… Що б ми не говорили про ті чи інші законопроекти, все однаково зведеться до громадських зборів у конкретному селі, під час яких селянам пропонуватимуть різноманітні блага, аби тільки вони дозволили у себе будівництво заводу. Ця торгівля може тривати дуже довго. Але якщо все зробить держава, на своїх землях, справа піде набагато легше. Чому у Львові досі немає сміттєпереробного заводу? Бо там не можуть знайти земельної ділянки...
І хоча за такого підходу роль парламенту стає щонайменше другорядною, Альона Бабак запевнила, що її комітет збереться вже наступного тижня «для розгляду низки законопроектів, у тому числі й таких, що полегшать збирання та утилізацію відходів».
Уряд працює
Частково відповідаючи пані Альоні на закиди у бездіяльності, від уряду виступив Максим Барінов, презентувавши Проект Закону України «Про муніципальні відходи».
- Цей законопроект передбачає ширші повноваження для органів місцевого самоврядування, – сказав він. – У ньому також будуть максимально докладно прописані повноваження органів влади усіх рівнів у тому, що стосується поводження з відходами. Через весь законопроект червоною ниткою проходить принцип співробітництва громад. Адже без сенсу будувати у кожній громаді об’єкт управління відходами – переробний завод чи сортувальну лінію. Безпечніше з точки зору екології та, головне, дешевше запровадити тут кластерний принцип, за яким великий завод може з’явитися на кільканадцять сіл та міст.
За словами пана Барінова, у новому законі буде норма, яка дозволить не створювати комунальне підприємство, а передавати управління відходами на аутсорсинг, коли виникне така потреба. Аби тільки «вирішувалася проблема».
Наступна норма стосуватиметься роздільного збирання сміття. Ті громади, у яких сміття розділяють, платитимуть менше податків. І нарешті закон «Про муніципальні відходи» запровадить підвищену відповідальність виробника: тобто той, хто виробляє відходи, відразу ж платитиме за їхню утилізацію. Наприкінці свого виступу Максим Барінов зазначив, що міністерство завжди готове «надати контакти основних міжнародних донорів, які готові фінансувати програми, пов’язані з поводженням із твердими побутовими відходами».
А Олександр Семенець зі свого боку пообіцяв, що уряд невдовзі запровадить цілу низку різноманітних реєстрів, «які дозволять забезпечити відповідальність виробника відходів, а також поліпшити інфраструктуру сфери оброблення та видалення відходів».
За словами пана Барінова, у новому законі буде норма, яка дозволить не створювати комунальне підприємство, а передавати управління відходами на аутсорсинг, коли виникне така потреба. Аби тільки «вирішувалася проблема».
Наступна норма стосуватиметься роздільного збирання сміття. Ті громади, у яких сміття розділяють, платитимуть менше податків. І нарешті закон «Про муніципальні відходи» запровадить підвищену відповідальність виробника: тобто той, хто виробляє відходи, відразу ж платитиме за їхню утилізацію. Наприкінці свого виступу Максим Барінов зазначив, що міністерство завжди готове «надати контакти основних міжнародних донорів, які готові фінансувати програми, пов’язані з поводженням із твердими побутовими відходами».
А Олександр Семенець зі свого боку пообіцяв, що уряд невдовзі запровадить цілу низку різноманітних реєстрів, «які дозволять забезпечити відповідальність виробника відходів, а також поліпшити інфраструктуру сфери оброблення та видалення відходів».
За словами Тетяни Омельяненко, основними принципами регіональних стратегій мають бути: ієрархія поводження з відходами, економія за рахунок масштабу та міжмуніципальне співробітництво. Також пані Тетяна порадила представникам регіонів насамперед визначити, скільки відходів на рік має та чи інша громада, а іще спрогнозувати, як кількість відходів змінюватиметься протягом наступних 10 років. Цікавим було також її зауваження щодо того, яким чином треба створювати кластери поводження з відходами.
- Кластер – це територія області, де проживає стільки людей, що разом вони утворюють мінімум 100 тис. тонн відходів на рік, – сказала пані Тетяна. – За меншої кількості жителів сміттєпереробний завод, створений у центрі кластеру, буде просто нерентабельним.
Більше інформації за посиланням
